Церква

²⁸Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю.

²⁵не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.

¹⁶У відповідь Симон‑Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого! ¹⁷А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. ¹⁸І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.

¹⁰щоби правителям і владам на небесах тепер могла виявитися через Церкву багатогранна Божа премудрість,

¹²Бо як тіло одне, але має багато членів, так і всі члени: хоч їх багато, становлять [одне] тіло, – так і Христос. ¹³Адже всі ми хрещені одним Духом в одне тіло: чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, – всі одним Духом напоєні. ¹⁴Бо тіло складається не з одного члена, а з багатьох. … ²¹Не може око сказати руці: Ти мені не потрібна. Або знову – голова ногам: Ви мені не потрібні. ²²Але ті члени тіла, що вважаються слабшими, значно більше потрібні. … ²⁷Ви – тіло Христа, а окремо ви члени. ²⁸Деяких Бог поставив у Церкві: по‑перше – апостолами, по‑друге – пророками, по‑третє – вчителями; потім – чудеса, тоді – дари оздоровлення, допомоги, управління, знання різних мов.

²⁷щоби поставити її Собі славною Церквою, яка не має ні плями, ні вади, і нічого такого подібного, але щоб вона була свята й непорочна.

¹¹Неправедний нехай надалі чинить неправедність, і нечестивий нехай ще опоганюється, а праведний нехай далі чинить праведність, і святий нехай ще освячується.

⁴²Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, в ламанні хліба та в молитвах. ⁴³І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх]. ⁴⁴А всі, які повірили, були разом і мали все спільне. ⁴⁵Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував. ⁴⁶І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, в радості й простоті серця приймали їжу, ⁴⁷вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

¹³але потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха.

¹⁴Просимо вас, брати: напоумляйте тих, хто порушує порядок, підбадьорюйте малодушних, захищайте немічних, будьте терпеливими до всіх.

¹⁰Бо коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, хай не їсть. ¹¹Оскільки чуємо, що деякі між вами бездіяльно живуть, нічого не роблять, лише пхаються до всього, ¹²то таким наказуємо і просимо в [нашому] Господі Ісусі Христі, щоб вони мовчки працювали та їли свій хліб.

⁴²І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа.

²⁸кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка?

¹²Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона. ¹³Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав. ¹⁴Віруючих у Господа множилося – багато чоловіків та жінок.

⁵Церкви ж зміцнювалися у вірі та щодня кількісно зростали.

¹³Ви – сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. ¹⁴Ви – світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. ¹⁵І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. ¹⁶Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.

³⁴Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. ³⁵З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою.

¹⁴Я сам не в змозі нести весь цей народ, оскільки це затяжко для мене.

¹⁶І Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з Ізраїльських старійшин, про яких ти знаєш, що вони справді старійшини народу та є його керівниками, і поклич їх до Намету Свідчення. Нехай вони стануть там з тобою. ¹⁷Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них. Тож вони носитимуть разом з тобою тягар народу, і ти не нестимеш його сам.

²³І вони, настановивши їм пресвітерів для всіх Церков і помолившись з постом, передали їх Господу, в Якого повірили.

¹Вірне слово: якщо хто бажає єпископства, той бажає доброї справи. ²Але єпископ має бути бездоганний, чоловік однієї дружини, тверезий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати, ³не п’яниця, не задерикуватий, але лагідний, не сварливий, не грошолюбний, ⁴який добре управляє своїм домом, дітей тримає в послусі, з усякою повагою. ⁵Адже коли хто не вміє управляти власним домом, тоді як він зможе дбати про Божу Церкву? ⁶Щоб не був новонавернений, аби не запишався та не підпав під той же осуд, що й диявол. ⁷Треба, щоб він мав добре свідчення від сторонніх осіб, аби не потрапив у зневагу і в пастку диявола.

⁸Диякони також повинні бути поважними, не двомовними, не схильними до надмірного вживання вина, не користолюбними, ⁹але які мають таємницю віри в чистому сумлінні. ¹⁰Втім, їх слід спочатку випробувати, а потім, якщо бездоганні, хай служать. ¹¹Жінки також мають бути поважними, не осудливими, тверезими, вірними в усьому. ¹²Диякони, – кожний нехай буде чоловіком однієї дружини, – які добре виховують дітей та порядкують у своїх домах. ¹³Бо добрі служителі здобувають собі високий ступінь та велику відвагу у вірі в Ісуса Христа.

²⁸Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю.

¹Старшому не докоряй, але вмовляй, як батька, молодих – як братів;

⁹який дотримується вірних принципів згідно з вченням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.

¹⁴Як хтось між вами хворіє, нехай покличе пресвітерів Церкви, і хай помоляться над ним, намастивши його олією в Ім’я Господнє.

⁵Також і ви, молодші, коріться старшим; та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим противиться, а покірним дає благодать. ⁶Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас підняв свого часу.

¹⁷Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.

¹²Просимо вас, брати: шануйте тих, хто працює між вами, наставлені над вами в Господі, й тих, хто напоумлює вас; ¹³виявляйте до них велику любов за їхню працю. Майте мир між собою.

¹⁴Так само й Господь наказав тим, які проповідують Євангелію, жити з Євангелії.

⁶Той, хто навчається слова, нехай ділиться всім добром із тим, хто його навчає.

¹⁷А пресвітери, які добре керують, хай удостояться подвійної честі, особливо ті, які працюють у слові й навчанні. ¹⁸Адже Писання каже: Не в’яжи рота волові, який молотить; і: Працівник гідний своєї нагороди.

⁹Не беріть ні золота, ні срібла, ні мідяків у ваші пояси, ¹⁰ні торб у дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці, бо робітник вартий свого утримання.

⁷В тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім. ⁸І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;

¹⁵Те саме і відносно співаків, нащадків Асафа: вони стояли на своїх місцях, виконуючи свої обов’язки згідно з постановою Давида, Асафа, Гемана та Єдутуна, ясновидця царя. Також і придверники всіх дверей, – вони незмінно виконували свої обов’язки, оскільки їм не можна було залишати свою святу службу. Тому і для них їхні брати-левіти готували пасхальне м’ясо. ¹⁶Саме так у той день було відновлене Господнє служіння, аби з того часу, за наказом царя Йосії, так відзначали Пасху і звершували жертви всепалення на Господньому жертовнику постійно. ¹⁷У той час Ізраїльтяни, котрі тоді там перебували, справляли Пасху і свято опрісноків протягом семи днів.

⁴З них для служіння в Господньому Храмі було Давидом призначено двадцять чотири тисячі, а урядників і суддів – шість тисяч; ⁵чотири тисячі були придверниками і воротарями; а чотири тисячі – хористами і музикантами, котрі прославляли Господа в супроводі інструментів, які Давид зробив, щоб вигравати для Господа.

²⁰Їхні брати левіти, в тому числі Ахія, що наглядали за скарбницею Божого Храму та за скарбницею посвячених Богові скарбів, були:

³²Таким чином серед його (Єрії) братів хоробрих мужів налічувалось дві тисячі сімсот глав родин. Цар Давид призначив їх урядовцями щодо Божих і царських справ над племенами Рувима, Ґада та половиною племені Манассії.

¹⁶Від Нього – все тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові.

¹¹Я – Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. ¹²Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець]; ¹³[наймит утікає], адже він – наймит і про овець не дбає. ¹⁴Я – Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене; ¹⁵як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець. ¹⁶Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.

²пасіть те Боже стадо, що є у вас; наглядайте не з примусу, а добровільно, по‑Божому; не задля ненаситної жадоби користі, а з ревності; ³не як ті, хто панує над спадком, але як ті, хто сам є прикладом для стада; ⁴і коли з’явиться Архипастир, одержите нев’янучий вінець слави.

¹¹Як пастир, Він пастиме Свою отару, братиме на руки ягнят, і на Своїх грудях носитиме їх; а дійних бережно водитиме.

³⁵Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати.

¹⁶Сам Дух свідчить нашому духові, що ми – діти Божі. ¹⁷Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, – спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.

²⁹Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,

²Улюблені! Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є.

⁵аби викупити тих, які під Законом, щоб ми одержали усиновлення. ⁶А оскільки ви – сини, то Бог послав у наші серця Духа Свого Сина, Який кличе: Авва, Отче! ⁷Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то [через Христа] й спадкоємець Божий.

¹²А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, – тим, які вірять у Його Ім’я.

¹⁵Скинувши начальства і влади, Він відважно викрив їх і переміг у Собі.

¹¹Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола. ¹²Адже наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби. ¹³Тому візьміть усю Божу зброю, щоб ви змогли дати опір у день зла і, все подолавши, вистояти. ¹⁴Отже, стійте, підпережіться істиною, зодягніться в броню праведності, ¹⁵взуйтеся в готовність благовістити мир. ¹⁶Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого; ¹⁷візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово. ¹⁸Постійно моліться духом усякою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витривалістю і благанням за всіх святих

¹⁶Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Божий Дух живе в вас? ¹⁷Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви.

⁵І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. ⁶Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений! ⁷Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,

¹⁰Згідно з Божою благодаттю, яка мені дана, я, немов той мудрий будівничий, поклав підвалину, а інший будує на ній. Тож нехай кожний пильнує, як будує! ¹¹Адже ніхто не може покласти іншої основи, крім уже покладеної, а нею є Ісус Христос.

⁷Радіймо й веселімося, віддаймо славу Йому, тому що прийшло весілля Агнця, і Його дружина приготувала себе! ⁸І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон – то праведність святих.

²Адже я палаю до вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, наче чисту діву, поставити перед Христом.

²⁵Чоловіки, любіть [своїх] дружин, як Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї, ²⁶щоб її освятити, очистивши купіллю води в слові, ²⁷щоби поставити її Собі славною Церквою, яка не має ні плями, ні вади, і нічого такого подібного, але щоб вона була свята й непорочна. ²⁸Так і чоловіки повинні любити своїх дружин, як власні тіла. Хто любить свою дружину, той і себе любить. ²⁹Адже ніхто ніколи свого тіла не зненавидів, але годує і гріє його, як і Христос Церкву,

⁴Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії, ⁵так само, хоч і багато нас, але ми є одним тілом у Христі, а окремо ми один для одного є членами.

²⁹[Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари. ³⁰І з‑поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою.

⁹Я написав до Церкви, але Діотреф, який любить бути першим у них, нас не приймає. ¹⁰Тому, коли прийду, згадаю про його вчинки, які він робить, докоряючи нам лихими словами. Та й цим не задовольняється, але і сам братів не приймає, і тим, хто хоче приймати, забороняє та викидає з Церкви.

¹Однак, брати, я не міг говорити до вас як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. ²Я годував вас молоком, а не твердою їжею, тому що ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, ³бо ви ще тілесні. Адже коли між вами є заздрість, суперечки [й розділення], то хіба ви не тілесні, хіба ви не поводитеся по‑людському? ⁴Бо коли хтось каже: Я – Павлів, а інший: Я – Аполлосів, то чи ж ви не [тілесні] люди? ⁵Хто такий Аполлос? Або хто Павло? [Вони тільки] служителі, через яких ви повірили, – кому скільки вділив Господь. ⁶Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. ⁷Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, але Бог, Який вирощує!

¹Ангелові Ефеської Церкви напиши: Оце говорить Той, Хто тримає сім зірок у Своїй правиці, Хто ходить серед семи золотих світильників: ²Я знаю твої діла, [твою] працю і твою терпеливість, і що не можеш терпіти злих, і що випробував тих, які називають себе апостолами, але ними не є, і виявив їхню неправдомовність, ³і маєш терпеливість, і постраждав за Моє Ім’я, але не знемігся. ⁴Але Я маю проти тебе те, що ти залишив свою першу любов. ⁵Тому згадай, звідки ти впав, покайся і роби попередні діла; коли ж ні, то прийду до тебе [незабаром] і зрушу твого світильника з його місця, якщо не покаєшся.

¹І ангелові Сардійської Церкви напиши: Це каже Той, Хто має сім Божих Духів і сім зірок: Я знаю твої діла, що маєш ім’я, наче ти живий, але ти мертвий. ²Будь чуйний і зміцнюй інших, які мають померти, бо Я не знайшов твоїх діл досконалими перед Моїм Богом. ³Тож згадай те, що ти прийняв і почув, – і зберігай та покайся. А коли не будеш пильнувати, то Я прийду [до тебе], наче злодій, і не помітиш, у яку годину найду на тебе.

¹О, нерозумні галати! Хто звів вас [не коритися істині], адже перед вашими очима був зображений розп’ятий Ісус Христос? ²Лише про одне хочу від вас довідатися: ви одержали Духа через діла Закону чи від віри в те, що почули? ³Чи вже настільки ви нерозумні, що, почавши Духом, тепер закінчуєте тілом? ⁴Як багато ви натерпілися! І невже все даремно? О, коли б тільки даремно! ⁵Той, Хто вселяє у вас Духа і робить чудеса серед вас, чи здійснює Він це ділами Закону чи вірою в почуте?