Слово Боже

Бог і Його Слово – одне

Біблія є записаним Словом Божим. Наше розуміння Божого Слова і наше ставлення до нього впливають не лише на наші взаємини з Богом, а й на всі інші сфери нашого життя. Біблія є первісним Божим стандартом (еталоном) для життя кожної людини. Якщо ми матимемо правильне розуміння Божого Слова, то зможемо правильно розуміти й усе, що відбувається довкола нас. Викривлене розуміння Біблії веде до викривленого розуміння всього іншого.

Дуже важливо, щоб Біблія мала авторитет у житті людини. Тоді все, що в ній написано, так само матиме авторитет у її житті. Біблія є основним і єдиним джерелом будь-якої християнської доктрини та вчення. Жодне вчення, яке не відповідає Біблії, не може бути прийняте як доктрина в Божій Церкві. Тому все вчення цієї біблійної школи ґрунтується виключно на Святому Письмі.

Виявляється, Бог і Його Слово – це одне. Не можна відокремити записане Слово Боже, Біблію, від Самого Бога. Багато людей роблять у житті велику помилку: визнають авторитет і владу Бога над собою, але при цьому ігнорують Його Слово. Класичним прикладом такої людини є ізраїльський цар Саул.

Коли Саул не виконав Божого Слова, то в Божих очах це було рівнозначно тому, що Саул відступив від свого Бога. Хоча сам Саул так не вважав і сподівався, що з Богом у нього все гаразд. Саул відступив від Божих слів через власні принципи. Зробивши те, що йому здавалося правильним, Саул ототожнив свої дії з виконанням Божої волі. Річ у тім, що Бог побачив це інакше. Розуміння того, що Бог і Його Слово – одне, приведе до виконання волі Бога, а не своїх бажань.

Найпоширеніша причина, чому людина відхиляється від Божого Слова, – це неправильні мотиви. Саул мав принести жертву Богові, але його мотивом було догодити не Богові, а людям. Виконання Божого Слова, Його повелінь із неправильними мотивами для Бога прирівнюється до невиконання.

Якщо в людини є неправильні мотиви, вона може порушити Слово Боже і при цьому бути впевненою, що, навпаки, виконала його. Завжди потрібно перевіряти своє серце, оцінювати свої вчинки за внутрішніми мотивами. Якщо людина не перевіряє своїх мотивів, виконуючи Слово Боже, їй легко заплутатися і помилитися.

Любов до Бога і Його Слово

Любов до Бога виражається в конкретних діях. У Божому Царстві немає нічого абстрактного. Наші дії щодо Бога – це виконання Його заповідей, життя відповідно до того Слова, яке Він нам дав. Наше життя може бути виявом нашої любові до Бога або виявом нашої любові до світу – залежно від того, наскільки ми перебуваємо в Божому Слові й чинимо згідно з ним. Якщо людина не дотримується Слова, то Сам Бог говорить такій людині: «Ти не любиш Мене».

Тому не можна любити Бога і не любити Його Слова. Так само не можна стверджувати, що ти віриш у Бога, і при цьому не довіряти Біблії. Це не означає, що треба поклонятися Біблії і падати перед нею на коліна. Книга Біблія – це просто папір, на якому написане Слово.

Коли Бог говорив Своє Слово, Він не писав його (хіба що десять заповідей на кам’яних скрижалях для Мойсея). Люди записували те, що Бог говорив їм, щоб ми знали. Справжнє Слово Боже – це те слово, яке говориться. Коли воно говориться, тоді воно має силу. Сили в слові немає, доки воно просто записане. Деякі люди ставлять Біблію перед одержимими і думають, що так біси підуть. Це просто марна трата часу. Але коли ти береш Слово у своє серце, а потім говориш, тоді біси слухаються і втікають.

Одкровення – щоденна потреба людини

Ці слова в Новому Заповіті Ісус процитував дияволові, показуючи першочерговість Божого Слова в житті людини. Але тут ідеться про те, що життя людині приносить не просто написане Слово Боже, а те Слово, яке людина сприйняла як таке, що виходить із Божих уст безпосередньо до неї. Слово, що виходить з Божих уст, ми називаємо одкровенням Божого Слова. Одкровення – це Слово Боже, яке людина, почувши або прочитавши, зрозуміла. Тобто прийшло розуміння, що це слово, яке Бог говорить особисто тобі. Це не просто розуміння змісту написаного, а сприйняття слова як реальної дійсності. Якщо ти отримав Слово і приймаєш його як істину, як те, що насправді існує і має діяти саме в твоєму житті, якщо ти віриш, що це Бог говорить до тебе особисто, тоді можна сказати, що ти отримав одкровення від Бога.

Сама по собі книга Біблія не здатна нічого змінити в людях. У світі багато людей, які знають, де в Біблії що написано, але від цього вони не стали кращими і ближчими до Бога. Лише живе одкровення Божого Слова в серці людини здатне змінити її життя і зробити для неї реальністю все, що Бог написав у Біблії.

Тому в темі «Слово Боже», коли говоритиметься про Слово Боже та його дію на життя людини, ітиметься насамперед про одкровення написаного в Біблії Божого Слова в серці людини. Таке одкровення потрібне кожній людині щодня так само, як і їжа. Саме для того, щоб отримувати ці одкровення Божого Слова для щоденного духовного життя, потрібно щодня читати Біблію і регулярно слухати проповіді.

Людина є Божим творінням і влаштована так, що щодня потребує слухати слова свого Творця. На жаль, багато людей через закам’янілість серця і гріхи не усвідомлюють цієї спраги всередині й намагаються заповнити її різними лжевченнями та оманами. Це місце Писання стосується не лише невіруючих, а однаковою мірою і народжених згори людей.

Усередину кожної людини Бог вклав спрагу пізнання істини. Диявол, знаючи це, наповнив землю різними лжевченнями на будь-який смак, щоб якомога далі віддалити людей від пізнання Бога через одкровення істини Божого Слова. Люди у світі відчувають голод за істиною і перебувають у дияволовому засліпленні, тому для них і гірка брехня здається солодкою. Відповідальність церкви – донести до спраглих людей істинне Слово Боже.

Біблія є абсолютною істиною Божого Слова для всіх людей на землі, і лише вона може бути тим джерелом, яке втамує спрагу людей.

Під час земного служіння Ісуса Христа спрага за Божим Словом у людей була така велика, що багато хто приходив до Нього здалеку не тільки заради чудес і зцілень, а й для того, щоб почути істину Божого Слова, яку Він проповідував. Навіть у відкритій місцевості, далеко від міст, на служіння Ісуса збиралися тисячі людей, хоча в їхніх містах, у синагогах, щосуботи читали Старий Заповіт.

Усе це підтверджує думку, що кожна людина щодня потребує живого особистого одкровення Божого Слова для свого життя.

Усе Писання богонатхненне і корисне

Богонатхненне означає, що це Писання було написане з Божої волі, під Божим проводом.

Сказано, що все Писання богонатхненне. Писання – це Старий і Новий Заповіт. Деякі церкви зовсім ігнорують Старий Заповіт. Це неправильно. Ісус часто посилався на Старий Заповіт, так само й Павло та інші апостоли. Принципи Старого Заповіту – це те, що ми маємо брати й застосовувати у своєму житті; а от заповіді й закон – це зовсім не те, що Бог вимагає від нас виконувати. Закон і заповіді – це частина заповіту між Богом та ізраїльським народом. Ми живемо згідно з Новим Заповітом, який Бог уклав з нами особисто. Жити за чужим заповітом було б нерозумно з нашого боку. Наприклад, закон «Хто проклинатиме свого батька чи свою матір, того неодмінно покарати смертю» (Вих. 21:17) не виконується в нашому житті буквально, але принцип, закладений у цьому законі, ми можемо брати й застосовувати собі на благо. У нас із Богом інші стосунки.

Ми не виконуємо Старого Заповіту точно в тому вигляді, як там написано

• Ми не приносимо жертв за гріхи, бо Ісус приніс Себе в жертву, і тому жертва більше не потрібна.

• Так само в Старому Заповіті всього треба було досягати ділами за законом, а в Новому Заповіті все будується на благодаті.

Тепер, відштовхуючись від цих двох речей, ми чинимо не зовсім так, як люди, що служили Богові за законом Старого Заповіту до приходу на землю Ісуса Христа. Але принципи, які там є, – це Божі принципи, вони нам потрібні. Дивлячись на Старий Заповіт, ми вчимося на прикладах інших людей.

Через Старий Заповіт Бог так само відкривався людям. З нього ми можемо дізнатися Божий характер, що Йому подобається, а що ні, історію стосунків Бога з людиною. Також у Старому Заповіті ми знаходимо багато прикладів різних людей, які ходили перед Богом і служили Йому. Деякі з них мали великі успіхи у стосунках з Богом і в служінні Йому (Енох, Авраам, Йосип, Мойсей, Ісус Навин, Самуїл, Давид та інші). Ми можемо взяти їхні принципи і так само бути успішними. Але багато героїв Старого Заповіту робили помилки і падали. Ми можемо скористатися їхнім досвідом і не повторювати їхніх помилок.

Отже, Слово Боже корисне. Перше, що ми знаходимо в Слові, – це користь. Коли я читаю Біблію, у цьому є користь. Можна не відчути користі одразу, але в духовному світі вона вже є. З часом людина помітить, що в ній щось відбулося. Люди завжди хочуть одразу відчути, відчути на дотик. Коли я читаю Біблію, всередині мене відбувається непомітне будування, яке з часом стане помітним. Божественне життя передається мені, коли я вбираю в себе Слово Боже. І це життя накопичується в мені, а з часом почне текти через мене.

Слово Боже корисне для:

• Навчання.

  Через Слово Боже я вчуся, як мені жити й чинити в житті. Коли йдеться про навчання, то мова не про набуття розумового знання (інформації), а про отримання від Бога одкровення для свого життя, яке змінює моє серце. Результатом такого навчання буде зміна зовнішньої поведінки людини. Якщо я не можу знаходити в Біблії актуальних одкровень для свого життя, тоді я не можу бути лідером.

  У пастора і в будь-якого іншого віруючого є вибір: або подивитися, як робить той чи інший, узагальнити це і скопіювати для себе, або заглиблюватися в Слово Боже, щоб побачити, що говорить Біблія, і чинити відповідно. Сліпе копіювання, навіть якщо й принесе успіх, то лише тимчасовий. А те, що будується на особистому одкровенні Божого Слова, приносить справжній і незмінний успіх у служінні та особистому житті. Біблію написано насамперед для того, щоб людина навчилася сама, а вже потім – щоб хтось навчав когось Божого Слова. Зрілість людини вимірюється тим, наскільки вона сама практично може отримати одкровення з Біблії і змінитися згідно з ним.

• Докору (викриття) і виправлення.

  Слово так само викриває і виправляє. Я маю вчитися приймати викриття з Божого Слова. Коли я вмію приймати викриття з Божого Слова так, що моє життя змінюється без тиску ззовні, від інших людей, – це ознака зрілості. Виправлення означає, що людина відхилилася від первісного Божого шляху, і Бог через Своє Слово повертає її назад у правильне русло.

  Віруючі можуть використовувати Біблію для того, щоб викривати і виправляти одне одного. Але є велика різниця між викриттям і осудом. Мета викриття і виправлення – допомогти людині відновити правильні стосунки з Богом. Таким має бути і їхній результат. Бог викриває так, що в людини з’являється природне бажання виправитися. Осуд має на меті принизити людину, показати їй, яка вона погана. Результатом осуду є озлобленість людини, яка згрішила, і її подальше падіння. Осуд вкрай шкодить. Не можна використовувати одкровення Божого Слова, щоб осуджувати інших людей, бо Слово Боже в твоїх устах має бути корисним для всіх.

• Виховання (настанови) в праведності.

  Слово Боже наставляє нас у праведності. Так само і ми маємо наставляти інших людей Божим Словом. У Біблії є єдина справжня мудрість, яка по-справжньому впливає на життя людини.

Навчання, викриття, виправлення, настанова в праведності є лише способами застосування Божого Слова в нашому житті, а не метою. Ось справжня мета Біблії:

Мета дії Слова на твоє життя – не дати тобі знання чи виправити тебе, хоча Слово Боже здатне робити все це. Кінцевим результатом дії Слова має бути твоя здатність виконувати Божу волю – бути вдосконаленим.

Як Слово Боже прийшло до нас

Тут міститься принцип того, як Слово Боже прийшло до нас. Святий Дух вклав Свої слова в уста Давида. Спершу Давид ці слова сказав або проспівав, а потім їх записали. У різні часи Святий Дух шукав людей, через яких Він міг би говорити. У цьому випадку Він знайшов Давида.

Хоча Біблію написали люди, це Слово Боже, яке Святий Дух дав цим людям. І сьогодні Бог може вкласти Свої слова в наші уста, але це в жодному разі не буде новою Біблією. Книгою Об’явлення Бог завершив написання Біблії. Там Він повідомив усе, що нам потрібно знати від Нього, і нових книг до Біблії додавати вже не потрібно.

Бог заборонив будь-що додавати до Біблії чи вилучати з неї.

Святий Дух є автором Біблії. Біблія виражає Божі думки. Для передання Свого Слова Він використав людей. Коли ці люди писали Біблію, їх рухав Святий Дух. Біблію писали різні люди: царі, пастухи, рибалки, філософи, лікарі та інші, – але що цікаво, через усю Біблію проходить одна нитка. У ній немає розбіжностей і суперечностей, попри те що Біблію писали різні люди, бо її автором насправді є Бог.

Ініціатором написання кожної книги Біблії був Бог, а не людина. Святий Дух спонукав людей записувати Його Слово, а не вони самі просили Бога дати їм якесь одкровення, щоб написати книгу.

Правильна атмосфера і чисте серце

Оскільки Біблію було записано під проводом Святого Духа, то й зрозуміти її можна лише так само. Зрозуміти Біблію можна, тільки перебуваючи в тій атмосфері, в якій її було записано. Якщо людина намагатиметься зрозуміти Біблію своїм розумом, без допомоги Святого Духа, вона почне розуміти її хибно.

Коли ти сідаєш читати Біблію чи слухати проповідь, простеж, щоб твоє серце перебувало в правильній атмосфері. Якщо твоє серце не в тому стані, Слово Боже не принесе користі у твоєму житті. Приймай Слово, перебуваючи в Дусі. Якщо ти читатимеш Біблію, рухомий не Святим Духом, а чимось іншим (гнівом, образою, амбіціями тощо), то в кращому разі нічого не отримаєш. Але траплялося, що християни, рухомі образою та амбіціями, отримували хибні одкровення і починали навчати омани, посилаючись на Біблію.

Зверніть увагу: дія Божого Слова приходить, якщо я спершу щось приберу зі свого серця. У цьому випадку йдеться про підступність, заздрість, лицемірство і лихослів’я. Доки ці речі займають твоє серце, вплив Божого Слова на твоє життя буде мінімальним.

Також тут сказано, що ми маємо любити Слово Боже. Воно має стати нашою улюбленою духовною їжею, від якої ми зростаємо і зміцнюємося в Господі. Дію Божого Слова можна побачити, провівши аналогію між народженням згори і природним народженням людини. Якщо новонароджене немовля не харчуватиметься молоком, то воно або помре, або розвиватиметься ненормально. Такий самий ефект справляє Слово Боже. Слово Боже – це такий продукт для християнина, який нічим не можна замінити.

Слово Боже має в собі силу, щоб спасти нас у різних сферах життя від руйнування і поразки. Але щоб це відбулося в моєму житті, моє серце має бути чистим від усього, що не до вподоби Богові. Щоб приймати Слово, треба дещо відкласти. Часто людина не може отримати одкровень, бо чогось не відклала. Немає шаблонів у тому, кому і що треба відкласти, але кожна людина сама вирішує з Богом, від чого їй треба відмовитися, що залишити, тобто що є перешкодою для здатності сприймати Слово. Наприклад:

Коли сказано, що на Єзекіїлі була рука Господня, то мається на увазі, що Святий Дух зійшов на пророка, і під Його дією він промовив пророче слово від Бога. Він говорив слово не від себе, не з власної волі, але це було слово від Бога.

Подібні переживання з Богом мав і пророк Єлисей.

Єлисей не почав говорити слово від Бога, доки на нього не зійшов Святий Дух. Тут ми бачимо, що існує атмосфера, яка сприяє тому, щоб Святий Дух приносив нам одкровення Божого Слова. У цьому випадку це атмосфера прославлення і поклоніння Господу, бо гуслярі за днів Єлисея грали й співали саме такі пісні. Тому на наших богослужіннях, перш ніж слухати проповідь Божого Слова, ми прославляємо Господа і поклоняємося Йому, щоб Божа рука була не лише на проповіднику, а й на кожній людині в залі. В атмосфері Божої присутності проповідник говорить слово з натхнення Святого Духа, а люди в залі легко отримують одкровення цього слова у своє серце.

Бог говорив – люди записували

Бог говорив Єремії, Єремія говорив це слово Барухові, а той записував це слово в книжковий сувій. Так з’явилася книга пророка Єремії. Бог говорив – люди писали. Так з’явилася і вся Біблія.

Те саме було й з Ісаєю.

Усе, що написано в Біблії, – це слово від Бога, яке записувалося через людей під дією Святого Духа. Автор Біблії – це Бог.

1Слово Боже утверджене на небесах і залишається незмінним

Бог утвердив Своє Слово на небесах як закон. Коли в країні ухвалюють закон, його затверджує парламент. Коли парламент змінюється, новий парламент може скасувати чинний закон і ухвалити інший. Усе, що затверджують люди, може змінитися будь-коли. Змінюється влада – змінюються й закони. Але Слово Боже утверджене на небесах, і того, що написано у Святому Письмі, змінити не можна. Не можна применшити силу цього слова. Люди, які живуть на землі, не можуть нічого змінити на небесах. Слово Боже перебуває в такому становищі, що навіть найвпливовіші люди не здатні його змінити. Це понад людські можливості.

Слово Бога і Бог – одне, а Бог ніколи не змінюється. Отже, і Його Слово постійне й має абсолютну стабільність. Йому можна довіряти і на нього можна покладатися.

Те, що є у світі, конфліктує зі Словом Божим. Бог – надприродна Особа, і Його Слово не може бути природним. Слово Боже – це дух, а те, що є у світі (крім народжених згори людей), є плоттю. Дух і плоть бажають протилежного одне одному. Природне не хоче і не може погоджуватися з надприродним. Якщо ти збираєшся приймати Слово Боже, то розумом це зробити не вдасться. Розум сприймає лише інформацію, а духовних речей сприймати не здатен. Тільки дух людини може сприймати Дух Слова Божого.

Кожна держава у світі має свою конституцію і свої закони, утверджені на землі. Але Боже Слово посідає позицію вищу за земні закони, бо воно утверджене Самим Богом на небесах. Іноді люди на землі можуть помилятися й ухвалювати закони, які суперечать Божому Слову. Така історія сталася з пророком Даниїлом, коли він служив Дарію, цареві Мідії та Персії.

Даниїл не підкорився такому закону не тому, що був бунтарем, а тому, що цей закон суперечив Божому Слову, яке вчить нас щодня молитися Господу. Для пророка Слово Боже мало вищий пріоритет, ніж людський закон. За це його кинули в лев’ячу яму, але Бог захистив Свого служителя.

Обставини можуть змінюватися, але не можна дозволяти їм паралізувати твою молитву. Обставини не зможуть на тебе впливати доти, доки не змусять тебе перестати молитися. Християнин, а особливо лідер, має жити за прикладом Даниїла – понад обставинами, а не згідно з ними.

Апостоли Ісуса Христа також у своєму житті віддавали Слову Божому пріоритет над людськими законами. Навіть коли щось загрожуватиме твоєму життю, завжди пам’ятай: Слово Боже посідає найвищу позицію у всесвіті. Ніхто не може скасувати чи послабити його верховенство і вплив.

Диявол і його слуги перебувають у піднебессі. Так каже Біблія. Виходить, що й диявол не може вплинути на силу, яка є в Слові Божому. Слово Боже утверджене на небесах. Це вище за диявола і демонів. Слово Боже вище за все.

Слово Боже ніколи не підлягає зміні.

Виходячи з книги Буття та інших книг Біблії, а також з історичних фактів, учені підрахували, що люди живуть на землі вже понад шість тисяч років. Ще не було такого, щоб земля перевернулася або щоб із нею щось сталося. І такого не буде до Його часу. Важко уявити, що раптом земля і небо зникнуть. Згідно з цим віршем, легше землі й небу перестати існувати, ніж Слову Божому втратити свою силу й авторитет. Твої земні обставини зміняться, але Слово Боже не зміниться.

Згідно з першим розділом книги Буття, небо, землю і все, що на ній існує, Бог створив Своїм Словом. Тим самим Словом Божим усе це творіння тримається і сьогодні. Навіть якщо творіння зникне, Творець – Бог – залишиться.

Тут ми бачимо, що Слово Боже існувало від самого початку, ще до того, як усе було створено. Це Слово є невід’ємною частиною Бога, Його Божественної природи. Щоб змінити чи усунути це Слово, треба змінити Самого Бога. Але ми знаємо, що ніщо в цьому світі не може вплинути на Бога. Він робить усе так, як захоче. Ніхто не може сперечатися з Ним і казати: «Навіщо Ти це зробив?»

Тут ми бачимо, що проповідь Слова Божого завжди залишається актуальною, незалежно від часу, бо Ісус Христос не змінюється з часом. Бог не змінюється з часом. Божі стандарти, Божі принципи і плани щодо всесвіту, які Бог відкриває у Своєму Слові, теж не підлягають зміні. Усі істини Божого Слова так само реальні сьогодні, як і 2000 років тому. Слово Боже діє в наші дні так само, як і тоді.

Люди можуть міняти свої слова десять разів на день і обманювати. Самі люди також можуть змінюватися – у своєму характері, у своїх рішеннях. Але Бог і Його Слово залишаються незмінними.

Хоч як хотів Валаам, він не зміг змінити Божого Слова і Божого порядку. Гроші не допомогли цареві Балаку змінити Божі визначення. Ми бачимо, що навіть Божі служителі не можуть змінювати Боже Слово чи скасовувати його.

У Новому Заповіті ми зустрічаємо ту саму проблему, що й у Старому. З’явилися люди, які хотіли змінити принципи Слова Божого з власної ініціативи. Такі люди є і в наші дні. Сьогодні довкола Біблії люди збудували багато різних лжевчень. Не важливо, чи вони щиро помиляються, бо їх обманув диявол, чи свідомо перекручують Слово Боже заради своїх корисливих інтересів. Апостол Павло вчить нас, що навіть коли ангел з неба говоритиме нам те, що суперечить Слову Божому, ми не повинні цього приймати, бо Слово Боже вже не підлягає зміні – ні з боку людей, ні з боку ангелів, ні з боку Бога.

Трава – це символ багатства. Квіти – символ краси. Багатство і краса можуть зникати, а Слово Боже не зникне. І наша краса не завжди залишається. Люди старіють, і краса минає. Нерозумно будувати життя на красі чи багатстві. Важливо будувати своє життя на Слові Божому, яке вічне.

Не будуй свого життя на красі, таланті тощо, інакше зникне все, що ти збудував. Якщо ми покладатимемо надію тільки на Бога, на Його Слово, то, коли зникне талант, це нічого не означатиме.

Часто люди шукають у житті опори й підтримки в інших людях, женуться за популярністю. Але людська слава (популярність) має ту саму природу, що й цвіт на траві: сьогодні є, а завтра вже немає. Сьогодні всі тебе люблять і тобі всміхаються, а за якийсь час ті самі люди будуть готові побити тебе камінням. Взагалі не можна спиратися на речі, які мають тілесну природу, наприклад гроші, нерухомість тощо, бо все це тимчасове. Можуть змінитися методи, але принципи не зміняться ніколи.

Тут ідеться не про слово, яке записане, а про слово, яке проповідане. Ми не поклоняємося книзі Біблії. Ми поклоняємося Богові, про Якого записано в Біблії. Бог говорив слово, і сила була не в записаному слові, а в сказаному. Справжнє Слово Боже – це сказане слово.

Віра – не від читання, а від слухання слова Божого. Життя – у слові, яке звучить. Одна людина проповідує, а інша слухає і завдяки цьому може покаятися, зцілитися, звільнитися і прийняти Божі благословення. Помазання передається через сказане слово. Ісус каже: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє». Коли ми говоримо Євангеліє, люди звільняються.

У 1 Петра 1:25 сказано, що це те слово, яке вам проповідане. Це те слово, яке перебуває навіки. Буває, що проповідник говорить слова, дуже актуальні саме для тебе. У кожній проповіді є моменти, які людина приймає особисто для себе. Якщо Бог запланував говорити твоєму серцю через цю проповідь, то й через 40 років Бог враховуватиме, що Він колись говорив тобі через проповідь якоїсь людини.

Якщо ти не виконуватимеш того, що тобі говорив Бог, у твоєму житті завжди буде прогалина, бо того, що говорить Бог, Він не скасовує. Бог питатиме з нас згідно з тими проповідями Свого Слова, які ми чули. Тому завжди треба уважно слухати проповідь. І треба правильно реагувати на те, що Бог говорить нашим серцям. Так Бог формує нас через проповіді Слова Божого.

Проповідь і навчання

Проповідь Слова Божого і навчання Слова Божого – не одне й те саме. Навчання – це передача людині принципів Слова Божого, фундаментальних істин, на яких будуватиметься все її життя. Навчання подібне до фундаменту: воно впливає на все життя людини в усіх його сферах і актуальне будь-коли. Учорашня проповідь може бути неактуальною сьогодні.

Проповідь Слова Божого в церкві надзвичайно важлива. Проповідь – це Божий метод розкрити Своє Слово віруючим, щоб вони отримали одкровення, потрібні і для особистого життя, і для церкви загалом. Проповідь, як травна система, розщеплює для нас Слово Боже на елементи, потрібні духовній людині. Якщо ти будеш пастором, будуй свою церкву на Слові Божому, щоб у людей була їжа, на якій вони зможуть будувати своє життя. Створити в церкві емоційне піднесення – добре. Але якщо будуть тільки емоції, мине небагато часу, і люди в церкві не залишаться. Коли немає Слова Божого і приходить диявол, емоції не допоможуть. Церква мусить знати істини Слова Божого.

2Слово Боже виконується і не зазнає поразки

Ці слова сказав Соломон, коли відкривали храм в Єрусалимі. Від смерті Мойсея минуло вже багато часу. Але ті слова, які Бог говорив через Мойсея, усі виконалися. Мойсей написав перші п’ять книг Старого Заповіту. Там дуже багато різних Божих слів, Його обітниць і благословень. Усі ці слова виконалися, бо за ними стояла не просто людина Мойсей, а Сам Бог.

Цей самий принцип іще раніше за Соломона помітив Ісус Навин. Слово Боже не залежить від обставин і часу. Обставини не можуть перешкодити виконанню Слова Божого. Тут сказано, що Божі слова не можуть бути марними. Бог не кидає слів на вітер.

Хоч обставини шумлять довкола тебе, це ще нічого не означає. Бог сказав слово, і це слово виконається, незалежно від того, подобається це іншим людям чи ні. Як сказав Бог, так і буде.

Виконання Слова Божого у твоєму житті залежить від стану твого серця перед Богом. Слово Боже – це Слово Бога, а не людини, тому воно не може виконуватися тоді, коли ти йому призначаєш. Для Слова Божого є Божий час, а також певні умови, які має виконати людина.

• Божим часом може бути певний, призначений Богом час.

  Наприклад, Бог сказав Авраамові, що через рік Він прийде і в нього буде син.

• Божий час може також означати певні умови.

  Наприклад, наскільки ти змінився, наскільки ти слухняний Богові тощо.

Бог ніколи не говорить порожніх слів. Він узагалі не робить нічого порожнього. Коли Він говорить, Він має на увазі саме те, що говорить. Боже Слово завжди конкретне. Коли Бог призначає строк, Він цього строку дотримується.

Ісус навчав людей Слова Божого сміливо, як той, хто має владу, бо Він точно знав, що Слово Боже, яке Він проповідує, обов’язково виконається. Завдяки цьому Нагірна проповідь Ісуса Христа справила враження не лише на Його учнів, а навіть на книжників і фарисеїв, які Йому противилися. Апостоли в книзі Дії теж просили Бога про сміливість для проповіді Слова Божого. Одкровення про те, що Слово Боже завжди виконується, допоможе і вам сміливо проповідувати про Ісуса на роботі, в інституті, у метро і вдома.

Можна також сказати, що навчати як той, хто має владу, означає навчати так, щоб люди виконували те, чого ти вчиш. Навчай і проповідуй не заради самого процесу навчання, а заради результату, заради дії в житті тих, хто слухає.

Тут мається на увазі, що Бог постійно уважно стежить за тим, щоб Його слово виконалося, і всіляко цьому сприяє. Бог напоготові. Бог бере на Себе відповідальність за Свої слова, щоб ці слова виконалися. Деякі Божі слова виконуються одразу, а деякі – через певний час.

Можливо, Бог сказав вам щось особисто, чого в Біблії буквально не написано. Наприклад, що ви станете директором підприємства. А зараз у вас немає роботи. Єдина пропозиція, яка у вас є, – піти працювати на це підприємство вантажником чи прибиральницею. Ідіть, працюйте і пам’ятайте, що Бог не забув того, що колись вам сказав, навіть якщо минуло вже кілька років. Він і далі пильнує Своє Слово, щоб воно швидко виконалося. Просто слово «швидко» в людському і в Божому розумінні може різнитися. Люди зазвичай хочуть усього й одразу, а в Бога є Свої певні умови, часи і строки для виконання Його Слова.

Навчися заспокоюватися в Божому Слові, в Божих обітницях; довіряти Слову Божому. Не метушися, не намагайся домогтися того, що Бог тобі обіцяв, своїми методами (особливо в служінні). Просто довірся Богові і заспокойся в Його слові. Люди хочуть мати те, що бачать, і просто зараз. Але щоб отримати найкраще від Бога, іноді треба потерпіти.

Коли Ісус Навин з ізраїльським народом завойовував обітовану землю, Бог допоміг їм захопити і зруйнувати місто Єрихон. Бог не хотів, щоб ізраїльтяни відбудовували це місто, тому через Ісуса Навина Він прокляв ту людину, яка на це наважиться. Після цих слів Ісуса Навина минуло кілька століть. І ось за днів царя Ахава з’явилася людина на ім’я Хієл із Бетеля, яка вирішила випробувати Слово Боже і відбудувати Єрихон.

Можливо, Хієл знав про слова Ісуса Навина і вирішив, що коли минуло стільки часу, то нічого страшного не станеться. А може, Хієл просто ніколи не чув і не читав цього місця Святого Письма. У будь-якому разі слово Господа, яке Він сказав через Ісуса Навина, виконалося навіть через кілька сотень років.

Усе, що Бог говорить, Він говорить із певною метою, і ця мета досягається. Людина теж говорить із певною метою, але немає жодної гарантії, що цієї мети буде досягнуто.

Коли Бог говорить Слово, воно обов’язково виконає те, для чого Бог його послав. Коли Слово Боже приходить у твоє служіння, воно, як дощ, зрошує тебе і дає здатність приносити плоди для Царства Божого, виконати Боже доручення і Його покликання для тебе. Як земля без дощу не зможе виростити посіяного в ній, так і людина, у серце якої не проникає живе одкровення Слова Божого, ніколи не зможе бути ефективною – не лише в служінні, а й узагалі в житті.

3Боже Слово має силу (надприродну здатність)

Будь-яке слово має силу, але тільки Боже Слово має Божу силу. Віруюча людина мусить стежити за тим, що вона говорить. Слова християнина мають руйнувати діла диявола і будувати Царство Боже. Наші слова може використати і Бог, і диявол, але від нас залежить, хто саме з них. Диявол теж може використати правильні слова, якщо ці слова сказані з неправильними мотивами. Слово Боже здатне розтопити серця людей, щоб вийшли домішки, а також надати їм такої форми, якої хоче Бог.

Бог робить Своє Слово вогнем в устах того, хто його проповідує. Тут силу Слова Божого порівняно із силою вогню. Але важливо пам’ятати, що Бог робить вогнем не будь-які слова проповідника, а саме Своє Слово в його устах. Тому відповідальність проповідника – говорити якомога більше Божих слів, а не своїх. Він має шукати, що Бог хоче говорити зараз, і саме про це проповідувати. А ті, хто слухає, зобов’язані приймати слова проповідника як слова від Бога. Бог уміє вкласти Свої слова в уста людини.

Усе в цьому світі боїться вогню. Вогонь здатен діяти на різні предмети по-різному: запалювати, нагрівати, розплавляти і знищувати. Так і дія вогню Слова Божого на наше життя може бути різнобічною. Але вогонь буває різної температури. Моє завдання – щоб у моїх устах Слово Боже було гарячим вогнем. Дві людини можуть сказати ту саму проповідь, але результати можуть бути різними. Наскільки я відданий Богові, настільки гарячим буде Слово Боже в моїх устах.

Що визначає температуру вогню Божого Слова в устах людини

• Божа воля для людини (Боже покликання на її житті).

  Одна людина може бути у своєму покликанні на рівні лідера малої групи, і Божий вогонь в устах такої людини запалюватиме лише цих десятьох людей. А іншій людині Бог уже доручив проводити великі євангелізаційні кампанії на стадіонах, і на її служіннях вогонь Слова Божого запалюватиме тисячі й десятки тисяч людей.

• Виконання людиною Божих принципів.

  Божих принципів дуже багато. Наприклад, послух Богові й лідерам, дисципліна, серце служіння, десятина, смирення тощо. Щоб Бог потужно діяв через людину тривалий час, їй важливо залишатися смиренною. Смирення – це коли людина більше зосереджена на Богові, ніж на собі. Наприклад, у Мойсея обличчя сяяло від Божої слави на ньому, але він залишався найлагіднішою людиною. Так само й Адам в Едемському саду не зважав на те, що він голий, доки був зайнятий Богом.

• Молитовне життя людини і її перебування в Слові Божому.

  Бог діятиме через тебе тією мірою, наскільки близькі в тебе стосунки з Богом. У християнстві є багато ключів до успіху, але всі вони спрацьовують лише за умови тісних постійних стосунків із Богом через молитву і читання Його Слова.

Слово Боже подібне не до будь-якого молота, а саме до того, що може розбивати різні твердині. Недостатньо просто один раз ударити молотом, щоб скеля розвалилася; треба бити і бити, доки вона не розвалиться. Наприклад, у молитві. Недостатньо помолитися один раз – і все.

Тут пророк Єзекіїль проголосив Слово Боже на сухі кістки, і вони ожили. Зверніть увагу: не Бог сказав слово сухим кісткам, а дав слово Єзекіїлеві, щоб той його сказав. Бог дає Своє Слово тобі. Слово Боже здатне оживити що завгодно, у Ньому є Боже життя. Слово Боже здатне об’єднувати людей, приносити єдність у сім’ю і церкву. Один із методів спонукати людину до правильної дії – говорити їй Слово Боже в потрібному напрямку.

Зверніть увагу, що Святий Дух прийшов вдихнути життя після того, як попрацювало Слово Боже. Святий Дух любить сходити на тих людей, для яких Слово Боже є пріоритетом. Слово Боже здатне підняти і мобілізувати людей. Це метод збільшити кількість людей, а також оживити людей для служіння.

Там, де проповідують Слово Боже, сходить Святий Дух, щоб підтвердити це слово.

Щоб у твоєму житті була Божа сила, треба не соромитися Його Слова. Люди соромляться Слова Божого, коли не вважають його досить важливим. Якщо Євангеліє для мене – щось важливе, то я не буду його соромитися. І навпаки: хто соромиться Слова Божого, той соромиться Самого Бога.

Слово Боже має в собі життя. Коли воно кудись потрапляє, то починає там діяти. Якщо я приймаю це слово, то Боже життя, яке є в Слові, входить у мене. Це Боже життя здатне зруйнувати в мені все дияволове. Коли проповідують Слово Боже, демони йдуть геть, бо через Слово вивільняється Боже життя.

Слово Боже – це меч, який бере Святий Дух, щоб руйнувати все дияволове в моєму житті. Цим Словом Святий Дух будує мене. Якщо немає Слова, то Святому Духові немає чим у мені працювати.

Бог не говорить безсилих слів. Кожне Його слово має в собі силу, щоб виконати те, для чого Бог його сказав: змінити нас, а через нас – інших людей, змінити обставини, завдати поразки дияволові в нашому житті.

1Освячує та очищає

Як вода очищає від бруду, так діє на нас і Слово Боже. Ми постійно стикаємося з цим світом, сповненим гріха та всілякої нечистоти. Світ і диявол досить сильно вплинули на нас до покаяння і намагаються впливати на нас навіть тепер. Людина, яка ходить вулицею, неодмінно забруднить взуття, незалежно від свого бажання. На її одяг теж поступово осідає пил, і час від часу його доводиться прати. Всупереч нашому бажанню, наші фізичні тіла щодня стають брудними, і нам доводиться постійно митися. Так само, як і наше фізичне тіло, наша душа, наш розум, наше серце постійно потребують очищення. Ми знаємо, що Бог дивиться не на обличчя, а на наше серце. І Він бажає бачити нас передусім із чистими серцями. Щоб очистити й освятити нас для Себе, Бог послав нам Своє Слово, яке здатне змити з нашої душі й серця весь бруд і нечистоту.

Коли я читаю Слово Боже, всередині мене відбувається освячення й очищення. Можливо, це відбувається непомітно для мене, але з часом результат стає очевидним.

Слово Боже допоможе будь-якій людині зберігати свої шляхи в чистоті. Зі Словом Божим можна зберігати себе чистим навіть у поганому товаристві, серед нечистих людей. Тому важливо вкладати Слово Боже в дітей із раннього віку, щоб воно могло допомогти їм зберігати себе у святості.

Для того, щоб Слово Боже зберігало наші шляхи в чистоті, воно має жити в наших серцях. Коли я читаю Боже Слово й роздумую над ним, Божі стандарти входять у мене. Всередині мене твориться стійкість проти зла, проти нечистих думок. Деякі добрі справи важко робити, спираючись лише на силу волі. Але коли Слово Боже достатньо попрацювало в тобі, тобі вже самому захочеться їх робити. Так відбувається освячення. Це процес, у якому необхідно перебувати постійно.

Зверніть увагу, що очищення починається, коли я починаю старатися бути слухняним цій істині. Спочатку не все вдаватиметься, але важливо, щоб у наших серцях було старання. Пасивне слухання Божого Слова не дає бажаного очищення.

Через Слово Боже, яке нам проповідують, Бог очищає нас у двох напрямках:

Для очищення мотивів нашого серця

Серед християн нерідко трапляється, що вони роблять щось правильне, але з нечистими мотивами. В Божих очах це погано. Якщо я беру участь у якомусь служінні з метою, щоб мене помітили, похвалили, щоб довести, що я не гірший за інших, то я не матиму за таке служіння від Бога жодної нагороди. Слово Боже здатне очистити моє серце так, щоб у мене в усіх вчинках були чисті мотиви. Адже Слово Боже судить наміри серця, згідно з Євр. 4:12. Бог дивиться на серце. Зовнішні дії Його не вражають. Коли Слово викриває мене, я маю одразу ж реагувати й каятися перед Ним. Тому одразу після проповіді зазвичай важко робити щось із поганими мотивами. Бог використовує проповіді, щоб коригувати наші наміри й мотиви.

Для очищення наших думок

Слово Боже також очищає мене від нечистих думок. Коли диявол хоче, щоб я зробив щось погане, то спершу він дає мені думку. Я не роблю нічого, якщо перед тим не вирішив зробити це у своєму розумі.

Твердиня – це усталене розуміння, яке має глибоке коріння в мисленні людини й постійно негативно впливає на її життя. Слово Боже допомагає нам позбутися таких твердинь у нашому розумі. Відповідальність кожного християнина – взяти свої думки в полон, поставити їх у послух Христові та Божому Слову. Якщо дияволу не вдасться вкласти думку в мій розум, він не зможе мене здолати.

Якщо Слово Боже житиме в моєму серці, нечисті думки, які підкрадатимуться до мене, зустрінуть у моєму розумі спротив і не зможуть там залишитися. Слово Боже судитиме мої помисли всередині мене.

2Слово Боже напоумлює (просвічує)

Світло Божого Слова приходить у серце через одкровення Слова, а не через поверхове читання. Свобода не приходить через якісь слова, яких людина не зрозуміла. Свобода в життя людини приходить від одкровення Слова Божого. У Його Слові ми можемо знаходити напоумлення на кожен день. Навіть найпростіша людина, без університетських дипломів, може чинити мудро, коли отримає одкровення Божого Слова.

Щоб отримати від Бога мудрість, треба бути простим перед Ним. Якщо Бог каже щось робити, потрібно уточнити в Нього, як це робити. Часто досвід, який є в людей, заважає їм чинити мудро, бо вони діють згідно з цим досвідом, забувши (або не вважаючи за потрібне) уточнити в Бога. Бог очікує, що ми дізнаватимемося в Нього не просто що Він хоче, але й як Він хоче, щоб ми це робили.

Одкровення Божого Слова дає мудрість. Молися щоразу, щоб Бог відкривав тобі Слово Боже. Біблія дає право просити в Бога мудрості в різних напрямках життя. Ми щодня ухвалюємо багато важливих рішень, і для цього нам украй потрібна Божа мудрість.

Тому жоден християнин не має права залишатися нерозумним. Бог хоче, щоб ми чинили мудро в усіх без винятку життєвих ситуаціях, і для цього Він дав нам Своє Слово.

3Слово Боже – це світло для нас, або світильник на нашому шляху

Світильник чи ліхтар зазвичай використовують там, де темно, щоб освітити шлях. На своєму життєвому шляху ми часто проходимо через темні місця, де нам не ясно, як рухатися далі. Якщо ти не знаєш, яке рішення ухвалити, – шукай у Божому Слові, там є відповідь і правильне рішення. Слово Боже здатне не лише вказати тобі правильний шлях (правильне рішення), а й заздалегідь показати ті небезпеки, які чекають на тебе на цьому шляху, щоб ти не спіткнувся й не впав.

Засліплення – це відсутність світла Божого Слова в людині. Засліплена людина – це людина, яка закрилася для дії світла Божого Слова в її житті. Небезпечно не приймати Слова, бо це призводить до того, що людина ходить у темряві.

1Читати й роздумувати

Кожна людина щодня намагається харчуватися, бо це необхідно для підтримання життя у фізичному тілі. Так само, щоб підтримувати своє духовне життя, людині потрібно регулярно живитися Словом Божим. Християнин, який нехтує тим, щоб годувати свій дух Словом Божим, завжди залишається духовно слабким. Ті ж, хто регулярно й добре живиться Словом Божим, стають міцними в дусі.

Щоб правильно живитися Божим Словом, потрібно не просто читати його, а й регулярно роздумувати над прочитаним. Бог порівнює Слово Боже з хлібом. А хліб – це така їжа, яку не можна відкусити й одразу ковтнути. Хліб треба спочатку ретельно пережувати. Роздумуючи над Словом Божим, ми ніби пережовуємо його і так отримуємо одкровення.

Ми бачимо, що Єремія не просто слухав чи читав Слово Боже, а з’їв його. Слово Боже буде мені на радість тоді, коли я не просто час від часу відкриватиму Біблію, а постійно живитимуся Словом Божим. Біблію треба читати як голодний, бути захопленим кожним словом і кожною деталлю. Під час читання Біблії потрібно дисциплінувати себе, зберігати максимальну увагу на тому, що читаєш, і не відволікатися.

Немовля п’є молоко дуже часто, і якщо йому не дати молока, йому буде зле. Так і ми не можемо зростати для спасіння, якщо не полюбимо Слово Боже так само. Не любитимеш Слова Божого – не побачиш духовного зростання. У твоєму серці має бути спрага, прагнення до Слова Божого. Ким би ти не став у житті, великим проповідником чи кимось іншим, ця спрага має залишитися. Якщо в людини зникне спрага до Слова, незабаром до неї прийде засліплення.

Ми маємо ставитися до Біблії як до найкращого, що взагалі існує. Іншими словами, коли я дізнаюся щось із Біблії під час проповіді чи під час читання, для мене це авторитетно. Біблія – це стандарт для нас, інакше ми не християни.

Біблія не повинна стояти в моєму житті на одному рівні з усім іншим. Саме Біблією я міряю все інше в житті. Іов зберігав принципи Слова Божого більше, ніж власні принципи. Слово Боже вище за мої переконання і життєві правила.

Перебувати – це не одноразова дія, це означає робити щось постійно. Якщо ти дуже щільно поїв учора, це ще не означає, що сьогодні тобі вже не треба їсти. Наїстися один раз, а потім довго нічого не їсти – нічого тобі не дасть. Але якщо їсти постійно, це піде тобі на користь. Так ти зміцнієш, наберешся сил і т. д. Постійність у Слові дасть тобі рівномірно зростати духовно. У всьому, що я роблю в житті для Господа, має бути постійність (молитва, даяння тощо).

Слово має ввійти й жити в мені. Я маю стати домом для Слова Божого. Щедро – означає не трохи, а більше, ніж достатньо, так, щоб був запас.

Тут говориться про ті самі результати. Тільки тут сказано, що вони приходять від наповнення Святим Духом. Коли Слово Боже щедро вселяється в мене, ефект такий самий, як від наповнення Святим Духом. Слово Боже і Святий Дух ідуть разом. Коли я щедро наповнений Словом Божим, Святий Дух може щедро діяти в мені. Мати в серці щедро Слова Божого – це те, що дасть мені змогу щедро діяти в Дусі.

Важливість отримання одкровення Слова Божого

Людина може багато читати Біблію і слухати проповіді, але якщо вона не отримує від цього одкровення, то це марно. Результатом твого читання Слова Божого і роздумів над ним обов’язково має бути одкровення від Святого Духа. Інакше ти просто змарнував час. Саме відкрите Слово змінює життя людини, приносить позитивний результат.

Щоб отримати одкровення Слова Божого, потрібно якісно читати Біблію і роздумувати над нею. Просте читання Слова Божого – це їжа для нашого розуму, а одкровення Слова Божого – це їжа для нашого духу.

Ісус будує Церкву саме на камені одкровення від Бога. Усі Свої справи в нашому житті Бог засновує не на наших знаннях, логіці, ерудиції, а на одкровенні Слова Божого. Ти не можеш будувати своє служіння, сім’ю, бізнес тощо без одкровення Слова Божого. Те, що ми будуємо на одкровенні, має Божу гарантію і захист, забезпечується Божим сприянням, приносить плід для Царства Божого. А те, що ми робимо з власної ініціативи, – тимчасове і неефективне. Коли людина діє за одкровенням – це виправданий ризик, і Бог тільки вітає це. Невиправданим ризиком дії людини є тоді, коли вона робить те, що хоче, і прикривається тим, що робить це з віри.

Будь-яку справу, яка будується на одкровенні від Бога, ворота пекла не подолають, тобто диявол не зможе її зруйнувати. Диявол воює з Церквою на землі. І одне з того, чого він боїться, – це коли людина отримує одкровення Слова Божого. Проти одкровення диявол безсилий. Багато людей чули про Ісуса і не покаялися, бо диявол засліпив їхні розуми. Але тих, хто отримав одкровення, що Ісус Христос – Господь і Спаситель, ворог уже не може переконати в протилежному. Віра (в Ісуса, в зцілення, у процвітання тощо) приходить саме від одкровення від Святого Духа. Коли людина отримує одкровення від Бога, дияволове царство на землі зазнає поразки, скорочується і відступає, а Царство Боже поширюється і зростає.

Бог дав одкровення Петрові, а отже, Він бажає давати одкровення кожному з нас. Ти можеш очікувати, що отримаєш одкровення щоразу, коли читаєш Біблію або слухаєш проповідь.

Коли Петро з товаришами ловили рибу за людською логікою, з досвіду, як це роблять усі, вони нічого не впіймали. Але коли вони почали ловити за одкровенням Ісуса, був великий успіх. Одкровення може суттєво суперечити обставинам.

Одкровення приносить внутрішню твердість і глибоку впевненість у Бозі. Апостол Павло переносив страждання за Христа, але не здавався, бо мав глибоке одкровення про те, що це Божа воля для нього. Одкровення допомагає нам перебувати в Божій волі й робити те, що Бог нам доручив, до кінця. Якщо я роблю щось без одкровення, то за найменшого спротиву зламаюся і здамся.

Ці євреї були просвічені, тобто в їхньому серці було одкровення. Звідси ми можемо зробити висновок, що одкровення дає нам стійкість у спокусах і випробуваннях, зміцнює наш дух.

Також одкровення Слова Божого приносять нам велику радість і підбадьорення. Так Бог духовно збагачує нас.

Боже знання для народу – це одкровення про те, як Бог бажає, щоб жив Його народ. Без такого одкровення Божий народ гине. Не тому, що Бог цього хоче. Але диявол може уражати людей, у яких немає одкровення Слова Божого в серці.

Саме одкровення згори, тобто від Бога, допоможе нам залишатися в Божій волі, де є Його захист і охорона нашого життя. А без одкровення людина легко потрапляє в оману, виходить за межі Слова Божого.

Справжнє одкровення від Бога приносить нам Святий Дух. Саме Він є автором Святого Письма. І тільки Він може відкрити нам, що Він мав на увазі в кожному слові Біблії. Ми можемо молитися Богові й просити Святого Духа, щоб Він відкривав нам Писання.

2Зберігати Слово Боже в серці

Важливо вміти зберігати те, що Бог тобі дав. Отримати одкровення – не проблема, але багато хто не вміє його зберегти і втрачає. У диявола є кілька методів, як він краде слово із серця.

Тут ми бачимо три методи, якими диявол краде слово. До того ж, що більше одкровень Бог даватиме тобі, то більше диявол намагатиметься їх викрасти. Намагаючись забрати це слово, диявол битиме по твоїх слабких місцях. Тому треба особливо пильнувати в тих сферах життя, де ти знаєш, що ще слабкий.

Як Слово Боже потрапляє в серце? Через роздуми. Так я отримую одкровення, і воно потрапляє в моє серце.

Ці результати приходять не від одноразового читання Біблії, а від постійного перебування в Слові. Божа мудрість прихована в Слові Божому. Через перебування в Слові ця мудрість приходить на мене. Божа мудрість іде врозріз зі світською мудрістю, але саме Божа мудрість дає вихід із різних ситуацій. Чинити за принципами Слова Божого з людського погляду виглядає ризиковано. Але так чинити – це гарантія успіху. Це пов’язано з довірою Богові.

Через роздуми над Словом Божим ці Божі принципи входять у моє серце. Ісус Навин мав складне завдання – замінити Мойсея, і Бог дав йому ключ.

Саме так Слово Боже переходить у моє серце. Одкровення Слова Божого приходить, коли я постійно роздумую над цим Словом. Навчися завжди роздумувати над Словом Божим.

Тобто це слово має жити в моєму серці. Тоді з надміру серця я реагуватиму на різні ситуації довкола себе правильно, за Словом Божим. Так я можу визначити, живе Слово в моєму серці чи ні. У цьому випадку людину можна порівняти з губкою: коли її стискаєш (обставини, тиск), то, якщо в ній є вода, вона потече.

З Біблії Слово входить у моє серце, і коли воно в моєму серці, я промовляю його устами. Тоді це Слово має силу і владу змінювати обставини. Тобто якщо Слово не дійшло до серця, якщо немає одкровення того, про що я говорю, то хоч як гарно я говорив би, це слово не дасть результату. Не важливо, як проповідь виглядає зовні, важливо, наскільки глибоко це слово живе в моєму серці. Боже життя вивільняється через Слово, яке живе в моєму серці. Тільки те, що живе в моєму серці, впливатиме на людей довкола мене, решта – ні.

Механічне читання Біблії нічого мені не дасть; механічно сповідувати слово чи проповідувати – нічого не змінить. Щоб Слово Боже стало живим у моєму серці, мені потрібна постійність у перебуванні в Слові.

Чому нам важливо зберігати Слово Боже в серці?

• Слово Боже дає нам віру.

• Молитися, щоб Бог дав нам віру, – це марна молитва.

Якщо ми приймаємо Слово в серце, ми приймаємо життя вічне.

Якщо я весь час чую негативне – я віритиму в негативне. Якщо я чую Слово Боже – я віритиму Слову Божому. Шукай нагоди якомога більше чути Слово Боже.

• Слово Боже дає надію.

• Застереження.

• Дає нам бачити приклади інших людей, щоб навчитися.

Дивлячись на досвід інших людей, ми можемо отримати підказку, ще до того як пройдемо через це самі.

• Для пізнання істини.

• Для того, щоб наша молитва мала успіх.

• З порожнім серцем дуже важко отримати відповідь на молитву.

Що буде, якщо ми не матимемо Слова Божого в серці

Відсутність Слова Божого приносить оману. Помилки в житті християнина найчастіше стаються через відсутність Слова Божого. Навчання Слова Божого очищає церкву від оман. У людині не може бути порожнечі: там є або істина, або омана.

3Слухатися Слова Божого

Блаженство приходить не від читання чи слухання, а від виконання.

Блаженство – це життя під благословенням. Це стан, коли людина задоволена своїм життям, задоволена тим, що має. Що більше виконуєш Слово, то більше приходить блаженства. Мир і радість приходять не від успіху й задоволення фізичних і душевних потреб, а прямо залежать від твого перебування в Слові та його виконання.

Слово, яке живе в моєму серці, – це те Слово, яке я виконую. Якщо якоїсь Божої заповіді я ще не виконую, це означає, що це Слово ще не живе в мені. Якщо в якійсь сфері життя я виконав заповідь Господа – це як дім, збудований на камені.

У життя християнина неодмінно подмуть вітри – прийдуть випробування, до того ж у найбільш «невідповідний» момент. Прийдуть проблеми, які не можна буде розв’язати за один день. Але річ у тім, що коли розливаються ріки, закладати основу вже пізно. Те, що ти будуєш, не завалиться, якщо ти задовго до кризи виконуватимеш Слово Боже, а не лише під час неї.

Коли дім завалився, його можна відбудувати заново. Бог завжди дає ще один шанс, але краще не робити помилки, ніж потім її виправляти. Дехто, помиляючись і виправляючи помилки, постійно виправдовується тим, що вчиться на цих помилках і набирається досвіду. Але жоден досвід не поверне тобі втраченого часу, витраченого на безплідні справи. Умій учитися на помилках інших, щоб не довелося робити своїх. Взагалі помилки – не найкращий матеріал для навчання. Є певна частина того, чого ти маєш навчитися в житті, яка не прийде інакше, ніж через життєвий досвід. Але основне джерело, від якого тобі треба вчитися, – це Бог і Його Слово. Людина більш схильна чинити правильно тоді, коли її навчили, як це робити, ніж тоді, коли її навчили, як робити не треба. Не марнуй часу. Час – це найважливіший ресурс, який дав нам Бог, і його в нас немає на те, щоб постійно перебудовувати свою основу. Почніть працювати над основою свого дому. З’ясуйте, де основа є, а де її немає; де вона є, але недостатня чи неправильна. Основа має будуватися на одкровенні.

Немає жодного сенсу обманювати самого себе. Брехня самому собі – найгірша з брехонь, бо саме вона найбільше здатна зруйнувати твоє життя. Слово Боже – це дзеркало для твого духовного обличчя. Випробовуй і перевіряй своє серце Словом Божим.

Зробити людину учнем – означає допомогти їй бути виконавцем Слова. Не просто дати інформацію, і все. Той, хто виконує Слово Боже, починає зростати, і незабаром стане очевидною різниця між тими, хто виконує, і тими, хто ні.

Ми маємо слухатися Слова Божого таким, яким воно є.

Тут ідеться про старання. Це говорить про зусилля. Це схильність серця: «Я старатимуся робити все, що від мене залежить, щоб бути слухняним Божому Слову».

4Брати участь у проповіді та навчанні Слова Божого

Тут ідеться про Слово Боже. Важливо навчати дітей Слова Божого. Це можна застосувати й до духовних дітей. Ми покликані навчати й наставляти інших Словом Божим. Ми можемо навчати інших людей словами і вчинками. У сім’ї мої справи говорять набагато гучніше, ніж мої слова.

Існують різні рівні проповіді Євангелія.

Тут написано про п’ятигранне служіння. Не всі покликані на цьому рівні. Це покликання проповідувати великим масам людей. Якщо я не посланий, то не повинен намагатися проповідувати на цьому рівні проповіді. У цьому є небезпека:

• у мене немає слова від Бога для людей;

• це небезпечно для мене: коли я роблю те, що Бог мені доручив, у мене в цьому є захист і охорона від Бога;

• коли я зайнятий тим, чого Бог мені не доручав, це означає, що я не роблю того, що Він мені доручив.

Коли я роблю те, що вмію, це перед Богом нічого не означає. Але коли я роблю те, до чого Бог мене покликав, це Йому до вподоби. Те, що народжене від Бога, здатне перенести будь-які труднощі, а те, що я роблю з власної ініціативи без Бога, рано чи пізно зруйнується. Не всі покликані Богом служити на рівні Ефесян 4:11–12.

Відповідальність усіх віруючих – проповідувати Євангеліє людям довкола, тобто приводити людей до спасіння.

Ці слова Ісуса стосуються кожного віруючого, а не лише служителів п’ятигранного служіння.

Бог зробив нас царями і священиками, і це стосується всіх християн.

Бог поклав на тебе відповідальність навчати людей, які довкола тебе. У тебе завжди має бути слово від Господа для них. Люди очікують, що ти даси їм духовну їжу, вони шукають отримати від тебе Слово, хоча здебільшого цього не показують. Ти відповідальний донести до людей Божу волю: для грішників Божа воля – покаяння, для віруючих – Слово від Бога, потрібне їм особисто, а також загальна Божа воля для всіх християн, групи чи церкви.

Навіть якщо якісь люди не приймають вашого свідчення про Ісуса, це не означає, що треба опускати руки. Господь заздалегідь попереджав нас, що буде дві групи людей: одні повірять і приймуть Слово Боже, а інші – ні.

Щойно християни перестають говорити про Господа, вони стають холодними й перестають зростати. Внутрішні проблеми в церкві – це не головне, головне – досягати людей Євангелієм. Коли людина говорить про Ісуса, вона духовно зміцнюється. Церква, яка перестає говорити про Ісуса, стає більше схожою на лікарню, ніж на церкву. Бо вона весь час дивиться тільки на себе і на свої проблеми. Така церква за кілька років зникне.

На прикладі Савла ми бачимо, що християнин, який активно проповідує Євангеліє, швидко зміцнюватиметься і зростатиме в Господі. Людина може проповідувати Євангеліє одразу після покаяння.

Небезпека, у яку можуть потрапити віруючі

Ми маємо слухатися Слова Божого таким, яким воно є. Щойно ми ставимо будь-які традиції вище Слова, сила Слова втрачається. Коли ми сприймаємо Слово Боже як традицію, сила зникає. Підходь до Біблії не за традицією. Не читай Біблію просто як християнський звичай, бо так ти нічого не отримаєш від Слова.

Мета, з якою ми приступаємо до вивчення Біблії

Основна мета Святого Письма – привести нас до Особи. Мартін Лютер сказав: «Ми йдемо до колиски лише заради дитини». Так само і з вивченням Біблії: ми робимо це не заради самого вивчення, а щоб мати спілкування з Богом.

Юдеї вважали, що володіти Писанням – це те саме, що володіти життям. Гіллель казав: «Той, хто набув для себе слова Тори, набув собі життя майбутнього світу». Їхнє вивчення було замкнене на самому вивченні. У цьому вони тяжко помилялися.

Немає користі в читанні Писання заради самого читання. Користь є лише тоді, коли воно справді наближає нас до Ісуса Христа. Щоразу, читаючи Біблію, необхідно ревно очікувати, що через читання ми зустрінемося з Христом.

Проте є різниця між читанням і цілеспрямованим роздумом – вивченням. Як сказав один чоловік: «Слухання і читання дають телескопічний погляд на Писання, тоді як вивчення, роздуми та запам’ятовування дають мікроскопічний погляд на Писання».

Методи вивчення Біблії

1. Тематичне вивчення

Оберіть певну тему й досліджуйте її, користуючись перехресними посиланнями або симфонією (конкордансом). Наприклад, якщо ви вивчаєте тему святості, знайдіть у симфонії слово «святість» і дослідіть ті місця Писання, які там подано. Якщо якийсь вірш видався вам цікавим, знайдіть у Біблії посилання на паралельне місце й дослідіть і його. Усі висновки обов’язково виписуйте в окремий зошит, зазначаючи посилання на досліджувані місця Писання.

2. Вивчення дійових осіб

Вивчаючи життя біблійних персонажів, ми можемо почерпнути безліч життєво важливих уроків і принципів. На прикладах життя інших людей ми можемо побачити, як потрібно чинити, а як не можна. Ми можемо побачити результати й наслідки тих чи інших вчинків. Саме Писання заохочує нас вивчати життя біблійних персонажів.

Тут апостол Павло на прикладі ізраїльського народу показує, як нам не слід чинити, і застерігає нас. Зверніть увагу: в 11-му вірші написано, що все це було записано у Святе Письмо з однією метою – для нашого напучення, щоб ми не повторювали їхніх помилок.

Вивчати життя біблійних персонажів надзвичайно важливо. Автор Послання до євреїв навчає нас віри, спираючись на історії життя різних Божих чоловіків і жінок (Євреїв, 11 розділ). Дивлячись на їхнє життя, ми виявляємо те, завдяки чому ті чи інші Божі люди здобували перемоги, і це дає нам можливість наслідувати їхній приклад.

Ми можемо почерпнути найглибші одкровення, вивчаючи життя Йосипа, Авраама, Якова, Самсона, Гедеона, Давида, Соломона.

3. Експозиційне вивчення

Це метод вивчення Біблії, коли ви послідовно вивчаєте певний уривок, розділ або книгу. Слово за словом ви просто уважно вивчаєте зміст обраного уривка, роблячи й записуючи свої роздуми, запитання та висновки.

Основи правильного тлумачення Біблії

Якщо користуватися богословською термінологією, тлумачення Біблії називається біблійною герменевтикою; її мета – визначити значення, яке вклав автор.

Певні правила допоможуть нам у пошуку справжнього значення тих чи інших уривків або віршів. Ігноруючи ці правила, легко дійти хибних висновків і умовиводів у тлумаченні Біблії.

Як ми шукатимемо значення, закладене в уривку? Припустімо, вашу увагу привернув певний вірш, значення якого вам не зовсім зрозуміле. Як його зрозуміти? Тримайте в пам’яті ці правила.

1. Уважно вивчіть зміст досліджуваного уривка

Звертайте увагу на кожну дрібницю, описану в уривку, простежуючи послідовність усіх подій, що там відбуваються. З’ясуйте: у світлі яких подій були сказані ті чи інші слова або відбулася та чи інша дія?

2. Будь-який вірш або уривок розглядайте лише в контексті

З’ясуйте, про що говорять попередні й наступні вірші? Яка тема розділу, книги? Чи узгоджується з усім цим ваше тлумачення? Якщо ні, то воно хибне. Зазвичай контекст заповнює те, що нам потрібно для правильного тлумачення уривка. Контекст – це ключ. Якщо після того, як ми витлумачили текст у його найближчому контексті, його сенс не прояснився, нам потрібно розглянути місце глибше. Щойно ми відхиляємося від контексту, ми близькі до помилки в розумінні того чи іншого вірша. Вирвані з контексту вірші здебільшого не відкривають справжньої суті і часто можуть навіть увести в оману. Якщо якийсь вірш збентежив чи спантеличив вас, погляньте на нього у світлі контексту.

3. Використовуйте перехресні посилання

Тлумачте уривок Писання в гармонії з усім Писанням. З’ясуйте, що говорять про цю тему інші вірші в усій Біблії? Бог не суперечить Сам Собі, тому наше тлумачення має витримати перевірку іншими місцями Писання.

Сам Бог установив цей закон. Будь-яка істина з Біблії завжди підтверджується в кількох місцях. Є правило, яке говорить, що Писання завжди підтверджує Писання. Тому будь-яке одкровення має бути підтверджене щонайменше двома місцями з Біблії.

4. Тлумачте вірші відповідно до точного значення слів

Що точніше ми зможемо визначити дійсне, справжнє значення слів, то кращим буде наше тлумачення. Намагайтеся визначити точне значення ключових слів. Для цього потрібно знайти значення слова в грецькому чи єврейському словнику. Для дієслів та їхніх часових форм це особливо важливо. Порівнюйте місця Писання. Спостереження за тим, як ті самі грецькі чи єврейські слова (не українські слова) вживаються в Писанні, може роз’яснити значення слова або пролити на нього світло. Як той самий автор уживає ці слова в іншому місці? А інші автори? Ваша пошукова система може показати вам також, де ці слова вживаються в небіблійних документах.

Але, з іншого боку, будьте обережні зі значеннями слів. Не шукайте в них того, про що вони не говорять: це може завести в крайність.

5. Тлумачте Писання в історичному та культурному контексті

Ми повинні брати до уваги історичне й культурне середовище, у якому жили автор і перші читачі.

Наприклад, у Бут. 15:7–21 описано укладення заповіту між Богом і Авраамом. Дії, що там відбуваються, спершу можуть бути незрозумілими. Однак вивчення деяких історичних і культурних подробиць проллє світло на те, що відбувається.

6. Під час тлумачення враховуйте, що деякі слова можуть уживатися не буквально, а образно

Нехай буквальна мова буде буквальною, а образна – образною. І будьте уважні до ідіом, які мають особливе значення.

Наприклад, вислів «лукаве око» в Мт. 6:23: «коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним». Якщо ми вивчимо просто значення слів «лукаве» і «око», це нам не допоможе. Якщо ми подивимося на контекст, це може збентежити нас ще більше. Здається, що ці слова не поєднуються з тим, що написано до і після! Це свідчить про те, що ми не розуміємо цього місця правильно!

Насправді тут перед нами ідіома, єврейський вираз «лихе око». Погляньмо на інші випадки вживання цієї ідіоми: Мт. 20:15: «хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?» (у Синодальному перекладі тут «глаз твой завистлив», у перекладі Біблії короля Якова, KJV, – «evil», тобто «лихе»). Ми бачимо, що мати «лукаве (лихе) око» – це ідіома єврейської мови на позначення скупості й заздрості. Тепер повернімося до 6-го розділу Матвія і зауважмо, що таке розуміння ідеально вписується в контекст.

Ще один приклад: Іс. 59:1: «Господня рука не стала неспроможною аби спасати»; Втор. 33:27: «а на долі – вічні рамена». Згадки про частини тіла Бога «Святі останніх днів» (мормони) використовують як доказ того, що Бог колись був такою самою людиною, як і ми. Щойно їм вдається переконати в цьому людей, вони далі навчають, що ми можемо стати богами, такими ж, як Він!

7. Тлумачачи біблійні притчі, потрібно розуміти різницю між притчею та алегорією (образним порівнянням)

Деякі притчі є алегоріями, наприклад притча про сіяча: насіння – це Слово Боже, терен – це турботи й жадібність тощо. Але більшість притч – це не алегорії, а просто історії, що показують певний принцип або ідею. Небезпечно виводити доктрини з притч: їх можна перекрутити на будь-який смак. Ми повинні виводити наші доктрини з ясних місць Писання, де їх подано чітко, і якщо притча ілюструє їх на прикладі, це добре.

Наприклад, притча про вдову і неправедного суддю в Лк. 18:1–8. Ця історія показує один урок: відвагу в молитві. Якщо ми перетворимо її на алегорію, що ми отримаємо? Її значення зазнає різних викривлень: нібито Бог не бажає захищати права вдів, молитви Йому «докучають» тощо.

Або візьмімо для прикладу притчу про невірного управителя в Лк. 16:1–9. У чому сенс притчі? Чи це алегорія? Управитель дістав похвалу лише за одне – за кмітливість: він використав те, що мав, щоб приготуватися до дня, коли вже не розпоряджатиметься маєтком. Але його не похвалили за аморальну поведінку та обкрадання свого господаря. А якщо сприйняти цю притчу буквально, то можна дійти саме такого висновку.

До вивчення й тлумачення Біблії потрібно підходити збалансовано, не поспішаючи з висновками.